Цікава історія про хлопця, який пережив незабутній досвід під час своєї подорожі до Швеції. Його перша зустріч з місцевою дівчиною відкрила нові горизонти у сприйнятті цінності людини в суспільстві.
На зустрічі дівчина запитала його про улюблені фільми, книги та місця, де він побував. Однак, одне знайоме питання з його культури було відсутнє: "Чим ти займаєшся?". Ця відсутність викликала в нього цікавість, і він вирішив запитати про причину.
Відповідь дівчини здивувала його: "Якщо я питаю про вашу роботу, це означає, що я опосередковано намагаюся дізнатися про ваше становище та дохід. Це не підходить. Я хочу дізнатися про вас як про людину, а не про вашу роботу чи майно."
Ці слова розбудили хлопця щодо неявних правил у його культурі. Він усвідомив, що в суспільстві, в якому він виростав, взаємини між людьми часто підпорядковуються невидимій ієрархії, що базується на професії та доході.
Новий погляд на професії та гордість
Кілька днів потому хлопець розмовляв з місцевим будівельником. Коли він спитав про професію сина цього чоловіка, він був здивований, дізнавшись, що його син є муляром, а не інженером, як його батько.
Відповідь батька вразила його: "Мій син - чудовий муляр. Чому я мав би хотіти, щоб він став посереднім інженером, коли він може бути видатним муляром? Йому подобається його робота, і я дуже гордий цим."
Ця розмова змінила погляд хлопця на успіх і цінність професії. Для шведського батька пристрасть і талант сина важливіші за соціальні очікування.
Виклики ієрархічної системи суспільства
Ці два досвіди змусили хлопця зіткнутися з підпільною ієрархією у своїй культурі. У багатьох країнах, що розвиваються, професія не лише формує майбутнє, але й впливає на прийняття з боку родини та спільноти. Діти інженерів, які стають будівельниками, часто вважаються невдахами, незалежно від їхніх талантів чи щастя.
Цей спосіб мислення відображає більшу проблему: багато суспільств оцінюють людей на основі доходу або посади. Бути "добрим будівельником" часто недооцінюється в порівнянні з "непоганим інженером". Навпаки, шведська точка зору надає більше значення особистому щастю та здібностям, а не соціальним нормам.
Перевизначення успіху та відносин
Досвід хлопця ставить його перед питанням про соціальні цінності. Чи слід оцінювати цінність людини за посадою та зарплатою? Чи варто вимірювати її щастям, пристрастю та внеском у суспільство?
Дівчина, яка не запитує про роботу, показує, що створення справжніх зв'язків полягає у розумінні людей поза межами посадових назв. Батько, який підтримує вибір кар'єри своєї дитини, нагадує, що успіх не в тому, щоб відповідати шаблону, а в реалізації особистого таланту.
Як суспільство, нам потрібно зламати невидиму ієрархію, яка обмежує особистість та звужує цінність людини до професії. Справжнє багатство полягає в тому, щоб цінувати людей за те, ким вони є, а не за ту роботу, яку вони виконують.
Щирі стосунки - чи то любов, чи то родина - повинні будуватися на повазі та розумінні, а не на статусі чи рівності в ієрархії. Лише тоді ми зможемо створити світ, де людей цінують за їхнє щастя та щирість.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Подолання соціального статусу: Урок з побачення у Швеції
Цікава історія про хлопця, який пережив незабутній досвід під час своєї подорожі до Швеції. Його перша зустріч з місцевою дівчиною відкрила нові горизонти у сприйнятті цінності людини в суспільстві.
На зустрічі дівчина запитала його про улюблені фільми, книги та місця, де він побував. Однак, одне знайоме питання з його культури було відсутнє: "Чим ти займаєшся?". Ця відсутність викликала в нього цікавість, і він вирішив запитати про причину.
Відповідь дівчини здивувала його: "Якщо я питаю про вашу роботу, це означає, що я опосередковано намагаюся дізнатися про ваше становище та дохід. Це не підходить. Я хочу дізнатися про вас як про людину, а не про вашу роботу чи майно."
Ці слова розбудили хлопця щодо неявних правил у його культурі. Він усвідомив, що в суспільстві, в якому він виростав, взаємини між людьми часто підпорядковуються невидимій ієрархії, що базується на професії та доході.
Новий погляд на професії та гордість
Кілька днів потому хлопець розмовляв з місцевим будівельником. Коли він спитав про професію сина цього чоловіка, він був здивований, дізнавшись, що його син є муляром, а не інженером, як його батько.
Відповідь батька вразила його: "Мій син - чудовий муляр. Чому я мав би хотіти, щоб він став посереднім інженером, коли він може бути видатним муляром? Йому подобається його робота, і я дуже гордий цим."
Ця розмова змінила погляд хлопця на успіх і цінність професії. Для шведського батька пристрасть і талант сина важливіші за соціальні очікування.
Виклики ієрархічної системи суспільства
Ці два досвіди змусили хлопця зіткнутися з підпільною ієрархією у своїй культурі. У багатьох країнах, що розвиваються, професія не лише формує майбутнє, але й впливає на прийняття з боку родини та спільноти. Діти інженерів, які стають будівельниками, часто вважаються невдахами, незалежно від їхніх талантів чи щастя.
Цей спосіб мислення відображає більшу проблему: багато суспільств оцінюють людей на основі доходу або посади. Бути "добрим будівельником" часто недооцінюється в порівнянні з "непоганим інженером". Навпаки, шведська точка зору надає більше значення особистому щастю та здібностям, а не соціальним нормам.
Перевизначення успіху та відносин
Досвід хлопця ставить його перед питанням про соціальні цінності. Чи слід оцінювати цінність людини за посадою та зарплатою? Чи варто вимірювати її щастям, пристрастю та внеском у суспільство?
Дівчина, яка не запитує про роботу, показує, що створення справжніх зв'язків полягає у розумінні людей поза межами посадових назв. Батько, який підтримує вибір кар'єри своєї дитини, нагадує, що успіх не в тому, щоб відповідати шаблону, а в реалізації особистого таланту.
Як суспільство, нам потрібно зламати невидиму ієрархію, яка обмежує особистість та звужує цінність людини до професії. Справжнє багатство полягає в тому, щоб цінувати людей за те, ким вони є, а не за ту роботу, яку вони виконують.
Щирі стосунки - чи то любов, чи то родина - повинні будуватися на повазі та розумінні, а не на статусі чи рівності в ієрархії. Лише тоді ми зможемо створити світ, де людей цінують за їхнє щастя та щирість.